Від початку війни нас не покидають тривожні думки. Але це й не дивно: перед нашими очима розгорнувся блокбастер незнаної жорстокості. Наші українські серця не в змозі осягнути звірства, заподіяні на ланах нашої вільної, прекрасної Батьківщини, а як результат – нас переслідують тривожні думки.
Вони ходять за нами, намагаються вчепитися за ноги, аби не відпустити. Тихо, але невтомно, вони кубляться довкола нашого життя, ходять тінню та, здавалося, вже не підуть, - залишаться навіки біля нашого ліжка, відганяючи сон та тепле сонячне проміння ранкового дня.
Дійсно, тривога завдає нам чимало клопоту, але варто усвідомити, що допоки ми живі, дихаємо та можемо рухатися – надія на порятунок є. Покладіть до своєї душі сонечко надії та відчуйте як воно починає гріти та трішки лоскотати грудну клітину. Прислухайтеся. Воно ж бо каже, що наша країна обов’язково переможе, наші діти обов’язково підуть до школи та вся родина знову обов’язково прогуляється вуличками рідного міста. Одного дня ми почнемо відбудовувати Україну: ми не покладатимемо рук, прокидатимемося на зорі та невтомно працюватимемо, аби наша країна стала ще прекраснішою.
Наша країна відродиться, наче фенікс: розправить крила та гордо літатиме над ланами рідного, незалежного краю. Однак, саме ми, діти України, повинні наразі відновити свої сили, відігнати тривогу та подбати про себе, адже нам знадобиться дуже багато сил, щоб знову розмалювати Україну кольоровими фарбами.
Тому пообіцяйте собі, що від сьогодні Вами керуватиме не відчай, а надія та віра у світле майбутнє. Але, якщо тривожні думки все ще не відпускають та ходять за вами – спробуйте декілька дієвих вправ.
Поважайте тривожні думки: прийміть їх та усвідомте, що вони є і це нормально, адже довкола нас НЕнормальна ситуація.
Не носіть з собою тривожні думки, натомість виливайте їх на папір. З кожним написаним словом Ви визволяєтеся з павутини тривоги та відчаю, адже думки вже не в Вас – вони на папері.
Потоваришуйте з пензликом. Малювання – це чудові заспокійливі ліки, тому спробуйте зображати на папері свої почуття, або просто малюйте задля задоволення. Головне – нуль критики та вдячність собі.
Рухайтесь: ходіть на прогулянки, займайтеся спортом, танцюйте.
Створіть «Щоденник радості», у який щодня записуйте від 5 до 10 речей, за які Ви вдячні сьогодні.
Виконуйте ці дієві вправи та пам’ятайте - турбуючись про себе, Ви турбуєтесь про країну!
©ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА "ПЕРЕМОГА"
Немає коментарів:
Дописати коментар