ЯК ЗБЕРЕГТИ ВНУТРІШНЮ СТАБІЛЬНІСТЬ У НЕСТАБІЛЬНИЙ ЧАС

 ЯК ЗБЕРЕГТИ ВНУТРІШНЮ СТАБІЛЬНІСТЬ У НЕСТАБІЛЬНИЙ ЧАС

Мабуть перша панічна реакція у відповідь на події в країні в багатьох вже позаду, проте назвати зараз свій стан стабільним навряд чи більшість із нас змогла би. Тривога може час від часу накривати. І це НОРМАЛЬНО. Проте кожен з нас відповідальний за те, щоб наша тривога не переростала у паніку. Тому що паніка розповсюджується швидше, ніж вірус і дестабілізує оточуючих, тому що поряд діти, для яким ми, дорослі повинні залишатися стабільними опорними об’єктами, тому що ми повинні діяти, щоб перемогти!

ЩО МОЖНА РОБИТИ, ЩОБ ЗБЕРІГАТИ ПОЧУТТЯ СТАБІЛЬНОСТІ ТА СПОКОЮ:

1. Спробуйте зберігати зв'язок з вашим звичним життям через звички та ритуали або створюйте нові ритуали, що будуть вас підтримувати (починати день з кави чи зарядки, писати ввечері за що вдячні собі, цьому дню і т. д.).

2. Якщо є розгубленість, нерозуміння що робити, розпишіть свій день. Запишіть всі ті справи, які плануєте зробити і не забутьте вписати туди щось приємне, що ви зробите для себе.

3. Подумайте яке місце у вашому домі є для вас найбільш захищеним і затишним (крісло з пледом, тепла ванна, кухня, де ви п’єте чай… ) і постарайтеся проводити там кожний день хоч трохи часу. Особливо тоді, коли тривожно. Якщо такого місця не знайдеться у вашій оселі, знайдіть його в своїй голові, своїх спогадах. Перенесіться в уяві в той дім, на той пляж чи у той ліс, де ви почували себе комфортно і спокійно, і побудьте в цьому місці стільки, скільки буде необхідно.

4. Використовуйте для заспокоєння «перехідні об’єкти». Як діти, що беруть із собою улюблену іграшку на ніч чи у садочок, коли розлучаються з мамою, носіть із собою щось, що вас радує чи стабілізує (улюблену шоколадку чи ефірну олію, кулончик чи брелок, книжечку улюбленої поезії чи на крайній випадок таблетки валер’янки(smiley). Дітям, до речі, теж обов’язково дайте можливість брати із собою навіть у сховище щось важливе для них.

5. Тримайте контакт зі своїм тілом. Тривога – це те почуття, яке дуже яскраво проявляється в тілі. І саме через тіло її найлегше позбутися. Перш за все працюючи з диханням (поглиблюємо дихання і робимо подовжений видих. Можна уявляти як з кожним вдихом ми наповнюємося силою, впевненістю, а з кожним видихом виходить все зайве, непотрібне). Далі – скануємо свої тіло. Запитайте себе що ви відчуваєте в усіх частинах тіла – що з ногами, руками, де тепло, де холод, де терпкість, де є зажими, напруження. Потім зверніть увагу на опору - як ви стоїте чи сидите. Спробуйте посилити відчуття опори в тілі.

6. Об’єднуйтесь та об’єднуйте інших. Відчуття спільності дає опору. Спілкуйтеся з рідними, друзями, в групах, соц. мережах – усюди, де ви можете отримати та надати підтримку.

7. Дійте. Важливо, щоб гормони стресу та агресія, що є іншою стороною тривоги, не накопичувалися в тілі. Давайте вихід цій енергії через фізичні вправи, домашні побутові справи, рухливі ігри з дітьми, малювання, ходіння тощо. Головне не направляти цю енергію на таку руйнівну діяльність, як розповсюдження чуток і фейків, суперечки з «тролями» і тими, хто мислить інакше.

8. Допомагайте. Ми можемо відчувати себе дуже безпомічно і беззахисно, коли розуміємо, що не маємо впливу на ситуацію. Але якщо оглянутися навколо, то точно знайдеться той, кому ви можете допомогти, кому зараз гірше. Заспокійте дитину, яка хвилюється. Зробіть чай чи масаж коханому/коханій. Подзвоніть другу. Ви точно можете зробити щось, щоб наблизити перемогу: поширювати важливу інформацію, перерахувати гроші для військових, надавати допомогу біженцям чи плести маскувальні сітки. Як тільки ми відчуваємо себе потрібними – ми перестаємо бути безпомічними.

9. Якщо не справляєтесь самостійно – звертайтеся до спеціалістів. Зараз багато психологів надають кризову допомогу населенню. Ми в тому числі. Звертайтеся!

РАЗОМ ПЕРЕМОЖЕМО!